Еркан Окандaн: бюджет не справляється зі зростанням витрат та борговим навантаженням

З січня 2024 року по серпень 2025 року державні витрати на так звані «трансферти, що мають характер заробітної плати», зросли на 80 %. Про це повідомив колишній заступник міністра енергетики та економіки Еркан Окандaн, підкресливши, що такий стрімкий ріст важко зустріти навіть у світовому масштабі.

За його словами, доходи бюджету не встигають за інфляцією, тоді як витрати зростають значно швидше, ніж економіка здатна їх компенсувати. Це, за його словами, призводить до наростаючого дисбалансу та посилює тиск на державні фінанси.

Окандaн також звернув увагу на боргове навантаження. За його даними, Міністерство фінансів взяло на себе зобов’язання по позиках у розмірі 2 мільярдів турецьких лір, 25 мільйонів доларів, 15 мільйонів євро та 15 мільйонів фунтів стерлінгів. Частину цього боргу слід погасити лише 9 січня 2026 року, проте вже у листопаді 2025 року потрібно виплатити близько 5–6 мільярдів турецьких лір.

Говорячи про бюджетну політику, Окандaн засумнівався у реалістичності заяв про досягнення «збалансованого бюджету» за поточних умов. Він зазначив, що податкова система залишається слабким місцем: у 2023 році податкові надходження становили близько 20,5 % ВВП, що майже вдвічі менше середнього показника ЄС (близько 40 %). При цьому, за його словами, розподіл податкового навантаження несправедливий — непрямі податки за обсягом порівнянні з корпоративними, що створює дисбаланс і підвищує навантаження на вразливі групи населення.

Ситуацію ускладнює висока частка тіньової економіки, яку Окандaн оцінив приблизно у 80 % від загальної економічної активності. Він також послався на індекс бідності, складений американським економістом Стівом Ханке, відповідно до якого Північний Кіпр входить до дев’ятки країн із найгіршими показниками.

Підсумовуючи, Окандaн заявив, що при збереженні турецької ліри як основної валюти досягти бюджетного балансу буде надзвичайно складно. Він підкреслив необхідність перегляду валютної політики та заходів із збільшення доходів, враховуючи високу залежність країни від імпорту.