Нова європейська дослідницька робота пов’язує ультраоброблені продукти з підвищеним ризиком смертності

Нові дані масштабного європейського дослідження, опублікованого в The Lancet Regional Health – Europe, вказують на зв’язок між регулярним споживанням ультраоброблених продуктів і підвищеним ризиком смертності від низки серйозних захворювань, включно з хворобою Паркінсона, інсультами та серцево-судинними патологіями.

Дослідження охопило понад 400 тисяч мешканців Європи віком 35–74 роки і тривало майже 16 років. Вчені детально фіксували раціон учасників і співставляли його з їхнім станом здоров’я. За результатами, часте споживання великих обсягів ультраоброблених продуктів було пов’язане з 23% підвищенням ризику смерті від хвороби Паркінсона.

Також зафіксовано 11% зростання смертності від інсультів і 5–9% — від серцево-судинних захворювань. Показник смертності від хвороб травної системи був вищим на 12%. Загалом споживання таких продуктів збільшувало ймовірність передчасної смерті на 4%, незалежно від вихідного стану здоров’я.

До ультраоброблених продуктів належать промислові вироби з додаванням підсолоджувачів, барвників, консервантів та емульгаторів: готові страви, заморожена піца, упаковані солодощі, снеки та перероблене м’ясо. Високий рівень обробки змінює структуру продуктів і прискорює їх засвоєння, що, за даними дослідників, може впливати на мікробіом кишечника і провокувати запальні процеси.

Дослідження ґрунтується на даних 428 728 осіб, близько 70% яких — жінки. Учасники заповнювали детальні анкети про харчування за попередній рік, після чого раціони класифікували за рівнем вмісту ультраоброблених продуктів.

За результатами, найбільше середнє їх споживання зафіксовано в Норвегії — близько 23% добового раціону. Далі йдуть Велика Британія та Німеччина (по 17%). Найнижчі показники зареєстровано у Франції (7%), Іспанії (8%) та Італії (10%).

Вчені зазначають, що зменшення частки ультраоброблених продуктів у раціоні навіть на 10% може суттєво знизити ризики: на 22% — смерті від хвороби Паркінсона, на 18% — від захворювань травної системи, на 13% — від інсультів і на 11–12% — від серцево-судинних патологій.

При цьому дослідники наголошують на обмеженнях: раціон фіксувався лише на початковому етапі, а саме дослідження є спостережним, що не дозволяє встановити прямий причинно-наслідковий зв’язок.