Втрата улюбленця може спричиняти тяжке й тривале горе

Втрата домашньої тварини може призвести до тривалого розладу горя, співмірного за тяжкістю з втратою близької людини.

Тривалий розлад горя — це психічний стан, який може зберігатися місяцями або навіть роками. Він супроводжується сильною тугою, відчуттям втрати частини себе, апатією, соціальною ізоляцією та труднощами у повсякденному житті.

Дослідження ґрунтується на опитуванні 975 дорослих у Великій Британії. З’ясувалося, що 7,5% людей, які втратили улюбленця, відповідали клінічним критеріям тривалого розладу горя. Цей показник був приблизно таким самим, як у людей, які втратили близького друга, і лише трохи нижчим, ніж у разі втрати брата, сестри або партнера.

Вищі показники розладу були зафіксовані лише після смерті батьків (11,2%) та дітей (21,3%). Водночас близько 20% респондентів, які пережили втрату і людини, і тварини, зізналися, що втрата улюбленця виявилася для них важчою.

Автори дослідження наголошують: попри поширену думку, що «горе за твариною — це щось менш серйозне», психологічні прояви такого горя повністю збігаються з реакцією на смерть людини.

Керівник дослідження, професор психології Університету Мейнут (Ірландія) Філіп Хайланд заявив, що отримані дані ставлять під сумнів чинні діагностичні підходи. За його словами, сучасні клінічні настанови не дозволяють ставити діагноз тривалого розладу горя після смерті тварини, що він назвав науково необґрунтованим і нечутливим до реального досвіду людей.

Хайланд підкреслив, що виключення втрати улюбленця з діагностичних критеріїв не відображає ні психологічної, ні еволюційної реальності та потребує перегляду.