На Кіпрі 91 школяр проходить лікування від залежностей — наймолодшому лише 12 років

На Кіпрі зафіксовано тривожне зростання кількості неповнолітніх, які потребують лікування від різних форм залежності. За даними Національного центру боротьби з наркоманією та адиктивною поведінкою (ΑΑΝΚ), із початку 2025 року до терапевтичних програм було направлено 91 школяра, серед яких одна дитина віком лише 12 років.

Центр зазначає, що тенденція до «омолодження» залежностей спостерігається вже кілька років: підлітки дедалі частіше починають уживати алкоголь та психоактивні речовини, а також виявляють ознаки ігрової та інтернет-залежності у віці 12–13 років.

Національне агентство спільно з Міністерством освіти та поліцією реалізує спеціальний протокол, спрямований на раннє виявлення таких випадків і надання психологічної та соціальної підтримки дітям і їхнім родинам. У програмі вже беруть участь 151 школа по всій країні.

Із загальної кількості направлених школярів 18 завершили курс лікування, 21 припинив участь, а 52 продовжують терапію. Фахівці зазначають, що багатьом дітям потрібна не лише медична допомога, а й тривала соціальна реабілітація.

У терапевтичних центрах підлітки отримують амбулаторне та стаціонарне лікування, психологічну підтримку, освітні програми та альтернативні заняття — від мистецтва й музики до спорту. Для тих, хто перебуває у закритих відділеннях, організовано дистанційне навчання за шкільною програмою.

Останніми роками Кіпр перейшов від розрізнених профілактичних кампаній до комплексної стратегії, що включає зміну шкільного середовища, підвищення обізнаності батьків і вчителів, а також розвиток емоційної стійкості у дітей.

Експерти ΑΑΝΚ наголошують, що боротьба із залежностями серед неповнолітніх потребує системного підходу та тісної взаємодії всіх державних структур. Особливу увагу приділяють профілактиці в школах і роботі з родинами, де вже спостерігаються перші ознаки ризикованої поведінки.

На думку фахівців, саме раннє втручання дозволяє запобігти розвитку тяжких форм залежності та допомагає дітям повернутися до нормального життя, не втрачаючи шансів на освіту й особистісний розвиток.