Відмова розкрити донорів знову підірвала довіру до державних інститутів

Негативна відповідь Генерального аудитора — після консультацій з Юридичною службою — на запит Парламенту Кіпру щодо надання іменного списку донорів для парламентського контролю знову продемонструвала, чому довіра суспільства до державних інститутів перебуває на критично низькому рівні.

Рішення було ухвалене на тлі витоку відео, в якому Фонд соціальної підтримки фігурує як структура, що нібито взаємодіє з підприємцями та «інвесторами», отримуючи пожертви в обмін на просування запитів. Попри суспільний резонанс, Генеральна прокуратура та Генеральний аудитор дійшли висновку, що дані про донорів не повинні розкриватися навіть для цілей парламентського розслідування.

Таким чином, парламентський контроль фактично було заблоковано під приводом захисту персональних даних компаній. Критики рішення зазначають, що такий підхід ставить приватні інтереси вище за прозорість, підзвітність і нормальне функціонування демократії.

Особливе занепокоєння викликає те, що:

• політичні партії зобов’язані розкривати своїх донорів, тоді як фонд — ні;
• компанії, які мають ділові відносини з державою, могли одночасно робити великі пожертви;
• відмова в наданні даних допускається законом лише у випадках загрози національній безпеці або зовнішній політиці — що в цьому випадку не було обґрунтовано.

Раніше Аудиторська служба зазначала, що внески до спеціального фонду створюють умови для особливих відносин між донорами та виконавчою владою, породжуючи обґрунтовані підозри конфлікту інтересів і можливої корупції. Відео лише посилило ці побоювання, наочно показавши, як пожертви могли використовуватися для отримання пріоритетної уваги з боку влади.

Попри це, Генеральна прокуратура дійшла висновку, що «правових підстав для розкриття даних немає», незважаючи на те, що у 2023 році фонд зібрав 6,4 млн євро. На думку критиків, це фактично узаконює непрозорість і відсутність контролю над виконавчою владою.

У сформованій ситуації відповідальність знову перекладається на парламент — саме він, використовуючи свої конституційні повноваження, може вимагати розкриття інформації та винести питання на політичний рівень. Все частіше лунають заклики ліквідувати фонд і передати його функції іншим державним структурам, оскільки нинішня модель управління, як стверджується, створює більше проблем, ніж вирішує.

На тлі подій дедалі чіткіше формується образ системи влади, яка не вважає за необхідне звітувати перед суспільством, де прозорість сприймається як перешкода, а не як основа демократії. Занепокоєння викликає не лише поведінка виконавчої влади, а й роль інститутів, які, на думку критиків, не справляються зі своєю відповідальністю, поглиблюючи кризу довіри та демократичну нестабільність.