У районі Хала Султан Текке виявлено гробниці XIV століття до н. е. з унікальними знахідками з усього Середземномор’я

Археологічні розкопки 2025 року в районі Дромолаксія-Візакія (Хала Султан Текке) призвели до відкриття двох камерних гробниць пізньої бронзової доби, датованих XIV століттям до н. е. Роботи проводилися під керівництвом професора Пітера М. Фішера з Гетеборзького університету (Швеція) за координації Департаменту старожитностей Кіпру.

За даними археологів, давній міський центр Хала Султан Текке займав не менше 25 гектарів і був заснований близько 1650 року до н. е. Місто процвітало майже п’ять століть і було зруйноване та покинуте приблизно в 1150 році до н. е. — наприкінці пізньої бронзової доби.

Що виявили археологи:

Розкопки 2025 року були зосереджені у так званій зоні А, де раніше геофізичні дослідження вказували на наявність підземних структур. Окрім давнього колодязя, залишеного через високу солоність ґрунтових вод, були виявлені дві камерні гробниці з обваленими ще в давнину склепіннями. Саме це обвалення «законсервувало» поховальні комплекси, дозволивши зберегти важливі археологічні контексти.

Попри часткові пошкодження, гробниці надали багатий матеріал для вивчення поховальних обрядів і соціальної структури населення пізньої бронзової доби.

Знахідки з різних куточків світу:

У гробницях знайдено численні предмети: високоякісну місцеву кераміку, прикраси, інструменти та предмети особистого користування. Особливий інтерес у вчених викликали імпортні артефакти, що підтверджують участь Хала Султан Текке у масштабних міжнародних торгових мережах:

• елітна кераміка з материкової Греції (Бербаті, Тіринф), Криту та островів Егейського моря;
• вироби з алебастру та слонової кістки з Єгипту;
• лазурит з Афганістану, сердолік з Індії, а також бурштин із Балтійського регіону;
• нурагічна кераміка з Сардинії, пов’язана з торгівлею кіпрськими мідними злитками у формі бичких шкір.

Дослідники наголошують, що багатство міста базувалося на видобутку та переробці міді з гірського масиву Троодос. Знайдені шлаки, печі та тиглі підтверджують активну металургійну діяльність у місті. Через добре захищену гавань Хала Султан Текке кіпрська мідь експортувалася по всьому Середземномор’ю, роблячи місто ключовим торговим вузлом епохи.

Гробниці використовувалися протягом багатьох поколінь — понад століття, що дозволило сформувати чітку стратиграфію. Майбутні дослідження, включно з аналізом давньої ДНК, допоможуть краще зрозуміти родинні зв’язки, стан здоров’я та спосіб життя мешканців міста. Відомо, що в похованнях є люди всіх вікових груп — від немовлят до дорослих, рідко досягали 40 років, що відповідає реаліям того часу.

За оцінкою Департаменту старожитностей, нові відкриття підтверджують статус Хала Султан Текке як одного з найважливіших економічних і культурних центрів пізньої бронзової доби та висвітлюють роль Кіпру в міжнародній торгівлі стародавнього Середземномор’я.