Вступ Кіпру до Шенгенської зони відкладено мінімум до 2027 року

Уряд Кіпру, який раніше ставив за мету завершити процедуру приєднання до Шенгенської зони до кінця 2026 року, все більше схиляється до думки, що цього не вдасться досягти. Про це свідчать дані, отримані від відповідальних джерел, та оцінка поточного стану справ.

Хоча у кількісному вираженні залишається порівняно небагато перешкод, більшість з них складні у реалізації та потребують значних витрат. Серед найсерйозніших проблем — управління потоками біженців і міграції, що залишається ключовим пунктом для європейських перевірок.

Однією з обов’язкових умов є створення переддепортаційного центру в районі Менойя, відомого як «Лімнес». За даними адміністрації, частина центру буде готова вже до кінця цього року, тоді як решта об’єктів планується завершити лише навесні 2026 року.

Ще одне важливе питання — «Зелена лінія», що розділяє Кіпр. Нова система ідентифікації, встановлена вздовж лінії, частково усунула існуючі проблеми. Уряд Кіпру розглядає «Зелену лінію» не як зовнішній кордон ЄС, а як особливий режим, за якого контроль осіб здійснюється через перевірку особистості та з міркувань безпеки відповідно до європейських регламентів. Ведуться переговори щодо введення винятку, який дозволив би уникнути створення жорсткого кордону, зберігаючи принцип вільного пересування.

До інших завдань належить посилення цифрових систем, покращення контролю морських кордонів та повна готовність центру прийому мігрантів. Всі ці заходи вважаються критично важливими. Після виконання технічних вимог настане політичний етап процесу, який традиційно займає значний час.

Крім того, вступ до Шенгену потребує одностайного схвалення держав-членів ЄС. Навіть після отримання такого рішення потрібен час на адаптацію процедур, навчання персоналу та впровадження нових систем — за оцінками, це займе щонайменше шість місяців.

При сприятливому розвитку подій реалістичний термін вступу Кіпру до Шенгенської зони зміщується на 2027 рік. Однак багато залежатиме від того, наскільки швидко будуть виконані залишкові зобов’язання і як високо оцінять якість підготовки європейські експерти.

Зазначається, що Європейський Союз уже виділив понад 292 мільйони євро на зміцнення цифрової інфраструктури, будівництво переддепортаційного центру та посилення морської охорони. Ці кошти мають допомогти Кіпру закрити технологічні та інфраструктурні прогалини.